– Мила, ти не можеш поїхати зі мною на дачу? Голова, щось крутиться, впаду нікого поряд не буде, щоб допомогти… – Люба приїжджай, допоможи мені з прибиранням… І так чи не що вихідні. Свекруха дзвонила Ганні і слабким, заможним голосом просила про допомогу. Ганна була дуже доброю дівчиною, і відмовити у допомозі не могла. Ось і зараз, задзвонив її телефон. На екрані з’явився номер свекрухи. – Радість моя, не забудь зайти в аптеку і взяти ліkiв, – слабким голосом прошепотіла свекруха. – Обов’язково, мамо. – відповіла Ганна.
Але тут свекруха допустила промах. Думаючи, що натиснула на відбій, вона зі сміхом, бадьорим голосом звернулася до подруги: – Ну? Талановита я актриса? Класно я граю на почуттях цієї безмозкої курки? – Перший претендент на “Оскар” за найкращу жіночу роль! – Розсміялася у відповідь подруга. Ганна впала у ступор. Свекруха, така ласкава, така любляча, виявилася тією ще гадиною. Вона вимкнула телефон. Насилу дісталася додому, впала на диван і довго nлакала. Їй було nрикро не за те, що її використовували, а за те, що виявилася простушкою, не розгледівши лицемірку за маскою добродушності. Чоловіка вона все розповіла того ж вечора. Той, як не дивно, сприйняв це спокійно. – Це ж мама, – відповів він.