У мене була подруга на ім’я Зіна, яка згодом стала моїм заклятим ворогом. Наші життя були схожі один на одного: обидві вийшли заміж, народили дітей та розлучилися до 40 років. У пошуках нових можливостей ми переїхали до Італії, щоб працювати, оскільки наші дорослі діти вже не потребували нас вдома.
Ми підтримували одна одну в цій чужій країні, майже як сестри. Я ніколи не підозрювала, що Зіна може мене зрадити.
Коли мій колишній чоловік помер, я повернулася додому, щоб бути присутньою на його похороні. За рік Зіна теж стала вдовою.
Наші діти вже були дорослими, і ми вирішили залишитися в Італії, повертаючись додому лише на канікули. Однак під час одного з візитів на весілля старшого сина я несподівано зблизилась з батьком нареченої Анатолієм. Після повернення до Італії у нас з Анатолієм зав’язалися стосунки на відстані.
Схвильована, я зізналася Зіні у своїх нових відносинах, навіть не уявляючи її реакції. Вона виявилася рада за мене, і я, довіряючи їй, запросила її на весілля сина, де і вона познайомилася з Анатолієм. Непомітно для мене, вони почали таємно спілкуватися.
Правда відкрилася під час чергового візиту додому. Анатолій освідчився у любові до Зіни, а не до мене.
Зараз вони разом живуть навпроти мого будинку. Ображена і зраджена, я припинила будь-яке спілкування і з Зіною, і з Анатолієм. Я підтримую стосунки зі своєю невісткою, яка у всьому цьому не винна.