Якось увечері моя подруга Ганна увірвалася до мене додому, захекана і на вигляд схвильована. «Мені терміново потрібні гроші, можеш позичити?” — спитала вона, тільки-но переступивши поріг. Я, не замислюючись, пішла до свого сейфа. Я довіряла Ганні, як нікому іншому, і навіть не поцікавилася, навіщо їй потрібні були гроші. Відрахувавши необхідну суму, я простягла їй конверт. «Все в порядку?» – спитала я, але вона тільки кивнула і, подякувавши, поспішила піти. Через тиждень я побачила її фотог
Вона виглядала безтурботною та щасливою, що сильно контрастувало з її нещодавнім відвідуванням. Після її повернення я вирішила запитати про гроші. «Ганно, коли ти повернеш борг?» – Запитала я при зустрічі. «Ох, перепрошую, що не сказала відразу. То були останні гроші для оплати туру. Я поверну через кілька місяців», – відповіла вона недбало. Я була приголомшена. Гроші, які я дала Ганні, були моїми заощадженнями на оренду будинку. І я розраховувала, що вони скоро повернуться до мене. Тож я вирішила пояснити їй ситуацію. «Ганно, ті гроші були потрібні мені для оплати квартири. Ми можемо прискорити повернення?»
«Ні, я не зможу виплатити їх так скоро. Я думала, що ти дала мені зайві гроші», — відповіла вона спокійно.» Ми посварилися. Я не могла повірити, що вона так легко ставиться до моїх проблем. Через цей конфлікт я посварилася ще
й з чоловіком, і у нас погіршилися стосунки з господарем будинку. Зрештою, Ганна так і не оцінила моєї допомоги, і наша дружба закінчилася. Це була дуже висока ціна демонстрації щедрості.